Примикання покрівлі до труби димоходу. Обшивка димоходу металопрофілем або іншими матеріалами Оздоблення цегляної труби на даху з профнастилу

Частина димоходу, що виступає над дахом, піддається негативним зовнішнім впливам, тому слід потурбуватися про її захист. Естетичний вигляд димової труби має відповідати архітектурній концепції споруди. Крім того, герметизація даху навколо димаря повинна бути виконана якісно, щоб запобігти зниженню функціональності покрівельного пирога.

Оздоблення димоходу: вибір матеріалів

До негативних факторів, що впливають на димар, входять:

атмосферні впливи (вітер, опади, ультрафіолетове випромінювання);
перепад температур довкілля;
високі температурні робочі навантаження.

Через різницю між температурою робочої труби та температурою повітря в димарі утворюється конденсат, який провокує руйнування труби в процесі горіння пічного палива. Щоб уникнути утворення конденсату та убезпечити трубу від зовнішніх впливів, потрібно передбачити надійне утеплення димоходу за рахунок облицювання.

Для обшивки виступаючої частини труби використовуються різні матеріали. При виборі слід враховувати:

стійкість до зовнішніх факторів; зносостійкість;
зовнішній вигляд та кольорову гаму (відповідність покрівельному покриттю або оздобленню стін будівлі).

Обшивку димоходу рекомендується виконати до укладання покрівельного матеріалу, щоб уникнути пошкодження або забруднення покриття даху.

Оздоблення димоходу на даху найчастіше виконується з використанням:

клінкерної цеглини або плитка;
штукатурки;
цементно-волокнистих плит;
покрівельного матеріалу (профнастил, сланець).

Характеристики оздоблювальних матеріалів

Клінкерна цегла або плитка - практичний варіант обробки димохідної труби, оскільки на такому матеріалі не помітний бруд. До переваг клінкерних матеріалів також відноситься естетичність кладки, такий димар чудово поєднується з покрівельним покриттям будь-якого типу. Варто відзначити стійкість плитки та цегли до погодних умов, перепадів температур, а також міцність матеріалу. Для облицювання димоходу застосовується виключно повнотіла клінкерна цегла, укладена на розчин для клінкеру, для затирання швів застосовуються особливі склади. Тонка, легка клінкерна плитка зазвичай застосовується для облицювання високих труб.

Оздоблення димоходу на даху за допомогою штукатурки характеризується:

доступною вартістю;
простим монтажем;
універсальністю (підходить до будь-яких покрівельних покриттів);
можливістю реалізовувати будь-які колірні рішення (штукатурка може бути пофарбована силіконовою фарбою).

Штукатурка труб виконується за тією ж технологією, що й оздоблення фасадних стін. Може використовуватися традиційний цементний або вапняно-цементний розчин, але довговічнішим варіантом є застосування мінеральної, силіконової, силікатної або акрилової штукатурки. Фарбування висохлої поверхні підвищує зносостійкість та довговічність обробки.

Цементно-волокнисті плити малого формату міцні, стійкі до дії ультрафіолету, вологи, температурних коливань, мають невелику вагу. Це екологічно чистий, негорючий матеріал. Для облицювання димоходу можна застосовувати гладкі або структуровані плити, у продажу представлений матеріал у широкій гамі кольорів.

Якщо для покриття покрівлі використовується сланець, облицювання димоходу на даху зазвичай виконується з цього матеріалу. Сланцеві плити можуть мати форму дуги, луски, прямокутника чи восьмикутника. Колір цього матеріалу залежить від родовища. Зазвичай це графітний, зелений чи пурпуровий колір.

Досить простий та бюджетний варіант обробки труби – використання профнастилу. Він застосовується, якщо покриття покрівлі виконане з того самого матеріалу. Труба, оброблена кольором даху, виглядає естетично привабливо.

Виготовлені в заводських умовах елементи димоходу для проходу даху мають естетичний вигляд і досить прості в монтажі. Вони оснащені сталевим димарем і можуть мати готове зовнішнє облицювання з будь-якого матеріалу, або бути підготовленими під самостійну обробку, щоб димар зовні гармоніював з покрівлею. Модульна сталева конструкція додатково не обробляється, її достатньо змонтувати у місці проходу через покрівельний пиріг.

Гідроізоляція димової труби на даху

При виконанні вузла проходу через дах важливо дотримуватись нормативів СНиП. Між елементами покрівлі та димарем слід залишити зазор, розмір якого регламентується документами. У місці проходу через покрівлю зазвичай монтується короб (дерев'яний або з оцинкованого металу), в якому весь вільний простір навколо труби закладається негорючим матеріалом – кам'яною або скляною ватою.

Герметизація димоходу на даху може виконуватися за допомогою підручних засобів або за допомогою уніфікованих елементів. Навколо димаря слід виконати так званий комір, або оклад - обробку зі смуг металу, шириною близько 40 см, відповідно до розмірів труби. Кут згинання сталевих смуг повинен відповідати куту проходу димохідної труби через покрівлю. Щоб розрахувати довжину відділу, потрібно врахувати:

кут нахилу схилу;
розміри димаря;
тип обробки димоходу.

Якщо оклади виконані з оцинкованого листа, вони з'єднуються між собою внакладку і припаиваются. Елементи із сталевого листа з'єднуються подвійним стоячим фальцем. З'єднання лежачим фальцем застосовується для герметизації вузла проходу на дахах із гофрованих плит та черепиці. Якщо кут схилу даху становить понад 30 градусів, за димарем слід встановити спеціальний брус – «бампер», який захистить трубу від потоків дощової води та надмірного тиску снігу взимку.

Захисний еластичний фартух для димової труби можна виконати:

з гнучкої металевої стрічки (свинцевої чи алюмінієвої);
із оцинкованого металу з полімерним покриттям.

Фартух встановлюється навколо труби у два шари по всьому периметру. Нижній шар фартуха заводиться під покриття, а верхній монтується поверх покрівельного матеріалу. Щоб закрити верхній шар фартуха застосовують гідроізолюючу плівку та металеві профілі.

Верхній загнутий край кожного фартуха повинен входити до пазу, прорізаного по периметру димоходу. Після монтажу краю в паз стик заповнюється полімерним герметиком або силіконом для покрівлі.

Готові рішення

Закладення димоходу на даху - досить складне завдання, від якості вирішення якого залежить надійність тепло- та гідроізоляції покрівлі. Виконати вузол проходу можна самостійно, використовуючи різні матеріали та спеціальні планки або змонтувати готову конструкцію, до складу якої входить широкий захисний фартух.

Готова дахова обробка на будівельному ринку представлена в багатьох варіантах - моделі різняться за матеріалом і методом виготовлення, а також кутом нахилу елемента, що захищає від води місце проходу труби через покрівельний пиріг. Кут нахилу може становити від 15 до 55 градусів, отже, обробка димоходу на даху розрахована на ходові варіанти нахилу скатів.

Для монтажу такої конструкції в покрівельному пирі виконується отвір відповідних розмірів. До конструкції зовні за допомогою силікону кріпиться ущільнювач, виготовлений з гуми. Відстань між трубою та збірним проходом заповнюється негорючим утеплювачем. Покрівельною проходкою накривається вузол проходу, після чого прохідка може бути прикріплена до покрівлі шурупами. Для герметичності примикання рекомендується використовувати герметики.

Вибираючи варіант, як зробити димар на даху, можна використовувати й інші готові рішення, наприклад, покрівельні проходки Master flash.

Багато хто вважає, що обробка димоходу на даху потрібна тільки для краси, частково це правильно, але естетична складова стоїть тут далеко не на першому місці. Облицювання потрібне насамперед для захисту пічної труби, причому як зсередини, так і зовні. Далі ми розберемо 3 найбільш популярні способи облаштування димоходу, плюс ви дізнаєтеся, навіщо це потрібно і як обшити трубу своїми руками.

Навіщо обробляти трубу

Причин, з яких необхідно обробляти пічні труби на даху, як мінімум 3:

Високі температури, з одного боку, та холодне повітря з іншого – призводять до того, що на внутрішній поверхні труби осідає конденсат. Але це не проста вода, конденсат є агресивним кислотним коктейлем, який поступово роз'їдає трубу. Зовнішнє утеплення зміщує точку роси всередину утеплювача та виключає появу конденсату;

222222Якщо для спорудження димаря була використана повнотіла клінкерна цегла або труба з нержавіючої сталі, то цим матеріалам погодні неприємності не страшні. Коли звичайна цегла без зовнішнього захисту через кілька років почне сипатися, сталь іржавітиме, а бетон тріскатиметься;
Крім міцності димаря існує ще такий важливий момент, як захист від дощу самого даху. Якщо герметизація сектора з'єднання труби з покрівлею була виконана погано, то вже через рік утеплювач прийде в непридатність, а дерев'яна кроквяна система почне псуватися.

Нормативи та можливі варіанти обробки

Димохідна система, як, втім, і все пічне господарство ставляться до важливих пожежонебезпечних об'єктів, відповідно, всі моменти облаштування суворо регламентуються.

Норми та правила

Всі важливі моменти, що стосуються облаштування опалення, вентиляції та системи кондиціонування, детально розписані в СНиП 41-01-2003. Праця досить об'ємна, тому я перекажу тільки ті норми, які відносяться до пічних труб:

Температура займання теплоізоляції та оздоблювальних матеріалів труби повинна бути на 20 ºС вищою, ніж максимальна температура димаря зовні, але в ідеалі димар бажано облицьовувати негорючими матеріалами;
Обшивка труби металом допускається, але метал повинен мати антикорозійне покриття;

Цегляна труба повинна мати стіни завтовшки від 120 мм;
Бетонні димарі в приватних будинках монтуються рідко, але якщо ви вирішите ставити таку трубу, то бетон повинен бути армованим, жароміцним та мати товщину стінок від 60 мм;
Мінімальний зазор між димарем і дерев'яними покрівельними решетуваннями становить від 130 мм;
Для керамічних димарів, не захищених теплоізоляцією, зазор між трубою та дерев'яними конструкціями покрівлі становить від 250 мм;

Чим можна обробити димохідну трубу

Ілюстрації	Рекомендації
	Клінкерна плитка. Вище згадана клінкерна цегла штука гарна, але дорога. Тому багато хто викладає трубу зі звичайної цегли, а зверху облицьовує її клінкерною плиткою. Матеріал здатний витримати будь-які капризи погоди, плюс такою плиткою можна облицьовувати не тільки димарі, а й самі печі всередині будинку.
	Штукатурка. Варіант не такий міцний, як клінкерна плитка, але якщо на поверхні труби закріпити сітку зі склопластику або оцинкованого металу, то триматися штукатурка буде добре. Але майте на увазі, своїми руками якісно оштукатурити поверхню, стоячи на схилі даху, здатний далеко не кожен.
	Сайдинг. Для облицювання димоходу можна використовувати будь-який вид сайдингу, крім пластикового. Як металевий, так і цементний сайдинг однаково добре підходять для облицювання димоходів. Більш того, цей матеріал монтується на решетування, а значить, є можливість закласти під нього утеплювач.
	Профнастил. Оздоблення димоходів профнастилом зараз одна з найпоширеніших. Особливо добре цей варіант гармоніює з металочерепицею. Але якщо підібрати колір, то сталеві димарі на покрівлях із шиферу, ондуліну або керамічної черепиці також впишуться у загальний дизайн.
	Битумна черепиця. Так як матеріал виготовляється з додаванням бітуму, обробляти їм справжню пічну трубу категорично заборонено. В даному випадку може йтися тільки про монтаж навколо труби декоративного кокона з вогнестійкої фанери, на який і набивається бітумна черепиця. Але цей варіант підходить тільки для сендвіч-труб обладнаних оголовком з іскрогасником.

Три варіанти самостійного облаштування димаря зовні

Існує три варіанти, де людина без особливої підготовки зможе все зробити своїми руками. Перший варіант стосується цегляних труб, які облицювання не потребують, але вам потрібно загерметизувати стик з покрівлею. Після цього йде каркасний варіант і варіант із готовими заводськими рішеннями.

Варіант №1: облаштовуємо цегляну трубу

Гідроізоляція труби на даху має проводитися до укладання покрівельного матеріалу. Якщо покрівля вже лежить, доведеться її частково розбирати. Знімається весь периметр на 50-70 см навколо, плюс потрібно зняти нижню частину покрівлі від труби до краю ската.

З матеріалів нам знадобиться пристінний металевий профіль. Його можна зігнути з оцинкування своїми руками або купити готовий. Профіль складається із 4 частин, які при монтажі накладаються одна на одну.

Зовнішній фартух для труби краще краще купувати, причому купувати бажано разом з покрівельним матеріалом, так простіше підібрати колір.

Так звана краватка є листом покрівельного заліза із загнутими з боків бортами. Він укладається від нижньої частини труби до краю схилу і заводиться під нижню секцію пристінного профілю.

Для того, щоб герметично з'єднати цегляну трубу з пристінним профілем, нам потрібно прорізати болгаркою на трубі штробу глибиною близько 20-30 мм. У цю штробу вставляється загнутий край профілю.

Далі вставляємо загнутий край профілю в штробу та заповнюємо штробу герметиком. Після чого фіксуємо всі 4 частини профілю та краватку, заведену знизу саморізами з пресшайбами. Поверх цієї конструкції укладається покрівельний матеріал.

Верхній фартух кріпиться до труби шурупами по всьому периметру. На трубу він повинен заходити не менш як на 100 мм. Нижня частина фартуха найчастіше виготовляється з м'яких бітумних матеріалів. Її обтискають навколо рифленої покрівлі та приклеюють до цієї покрівлі мастикою або спеціальним клеєм.

Схема працює приблизно так: основна кількість вологи відводить від труби верхній фартух, але якщо цей бар'єр не впорався зі своїм завданням і волога потрапила під покрівлю, то її збере пристінний профіль і вода стіче по краватці з даху.

Варіант №2: монтаж каркасу

Цей спосіб добре підходить для утеплення та облицювання димоходу профнастилом, сайдингом та іншими подібними матеріалами. Для початку основа обшивається металопрофілем, на нього потім ми кріпитимемо профнастил. Каркас краще робити зі стінового профілю під гіпсокартон, він ширший, ніж стельовий.

З металопрофілем працювати нескладно, але якщо ви не впевнені у своїх силах, то можна спорудити каркас із дерев'яних брусків. Правда дерев'яний каркас потрібно буде добре просочити антипіренами, антисептиками та водовідштовхуючим складом. Між рейками каркасу для утеплення труби закладаються плити щільної мінеральної вати.

Профнастил або будь-який інший листовий матеріал до рейок каркаса прикручується шурупами з пресшайбами. Вінчає всю цю конструкцію парасольку для захисту від дощу.

Варіант №3: готові рішення

Із круглими трубами зараз взагалі жодних проблем немає. Для них випускаються спеціальні гнучкі фартухи. За досвідом змонтувати такий фартух можна максимум за кілька годин. Фото-інструкція з монтажу такого фартуха наведена нижче.

Вибираєте потрібний діаметр труби і вирізаєте в м'якому полімерному конусі отвір;
Натягуєте конус на трубу, примикання має бути щільним;
Обтискаєте нижнє кільце з м'якого металу формою покрівлі;
Густо змащує периметр під кільцем герметикам;
Прикручує кільце до покрівельного матеріалу шурупами з пресшайбами.

obustroeno.com

Відео-поради з обробки димаря
Чи зашивати труби над покрівлею
Матеріали та способи зашивки
Облицювання та ковпаки на трубах
Оздоблення димоходів

Де даху найкраще розташувати трубу

Що вище, то краще. Ідеальне місце – коник, найвища точка. По-перше, тяга максимальна, по-друге, гідроізоляція простіше та надійніше. Також потрібно враховувати, що чим далі від ковзана розташований димар, тим він має бути вищим. Це не фарбує дах та ускладнює його конструкцію.

Дах шедевра епохи ренесансу, замку Шамбор на Луарі вінчають безліч димарів дуже вигадливої форми. Нині так робити не вміють навіть у Франції.

Форму труби можна розглядати і з погляду аеродинаміки. Ковпаки, які встановлюють на оголовок труби, трохи знижують тягу. Тому відповідальні димарі, якщо вони розташовані не поодиноко, піднімають вище, над загальним ковпаком. До того ж будь-які виступи обшивки труби, розташовані у верхній частині, заважають нормальній вентиляції. В ідеалі труба повинна звужуватися догори і ковпак не повинен бути надто великим і низьким.

Для збереження тяги на оголовку труби повинно бути великого розширення.

Часто виникає потреба вивести над покрівлею одиночну вентиляційну трубу. Наприклад, вентиляцію каналізаційного стояка, яку краще розмістити окремо, щоб уникнути перехльостування та зворотної тяги повітряних потоків із звичайною вентиляцією. У цьому випадку найбільш раціональним рішенням буде не виводити на дах цегляну кладку, а скористатися стандартним пластиковим вентиляційним або металевим виходом, яким комплектується більшість сучасних видів покрівельних систем.

Стандартні вентиляційні виходи на покрівлю надійні, герметичні та естетичні. Забезпечують добрий захист від атмосферних опадів, регулюються по висоті. Для більшості типів покрівель це найкращий варіант для одиночних каналів.

Герметизація цегляних труб на даху

Насамперед вихід вертикальної труби на покрівлю має бути герметичний, це перший і технічно головний етап обробки.

Ще деякий час тому вітчизняні норми наказували робити безпосередньо над покрівлею розширення цегляної кладки для того, щоб підвести під неї покрівельний матеріал, що герметизує стик. Під виступ кладки підбивався метал для забезпечення герметичності з'єднання. Надпокрівельна частина труби виходила досить тяжкою і не дуже привабливою.

Зараз, з появою нових ефективних гідроізоляційних технологій та матеріалів, робити розширення кладки не обов'язково. Цегляна труба може викладатися прямо, без уступів.

Незалежно від типу покрівлі, всі підпокрівельні плівки або гідроізоляційні матеріали до монтажу покрівельного покриття необхідно загорнути на цегляну кладку. На димарі бітумні матеріали загортати не можна, необхідно використовувати негорючі еластичні стрічки.

Навколо труби влаштовують захисний фартух. Його можна виконати із оцинкованого металу, покритого полімерним складом. При необхідності під фартухом прокладають гнучку герметизуючу стрічку. Такі стрічки можна придбати у комплекті з покрівлями, причому різного кольору. Їх виготовляють на основі алюмінієвої фольги з самоклеючим шаром із бітумно-полімерних матеріалів, навіть із свинцевих пластин. Для фартухів димоходів використовують лише негорючі матеріали.

Найнадійніше рішення - поєднання металевого фартуха та гнучкої герметизуючої стрічки. Якщо в кладці заздалегідь не виконаний паз, є сенс прорізати в кладці штрабу та завести метал у поглиблення. Хоча це не обов'язково.

У нижній та бічних частинах труби фартух повинен лежати над покриттям покрівлі. А зверху, навпаки, його потрібно завести під покриття.

За будь-якого способу кріплення примикання фартуха до кладки необхідно герметизувати. Для цих цілей чудово підійде прозорий силіконовий герметик. Також не забуваємо нанести у шов герметик.

Чи зашивати труби над покрівлею

Зашивку виконують у таких випадках:

Кладка виконана з неякісної цегли, є побоювання, що вона не витримає атмосферних впливів.
Немає нормальної тяги при великій висоті труби. У цьому випадку під зашивкою розміщують шар утеплювача. Для димарів застосовують негорючий – базальтову вату.
Якщо на дах можна вивести лише легкі пластикові димарі, в цегляній кладці взагалі немає необхідності. Можна зробити міцний каркас, пропустити комунікації всередині нього, а зовні обшити, попередньо утепливши.
Естетичні міркування.

Матеріали та способи зашивки

Під будь-яку зашивку необхідно виконати каркас для кріплення матеріалу та монтажу утеплювача. Каркас можна зібрати з антисептованого дерев'яного бруска 4х4, 5х5 см або металу. Для димоходів каркас необхідно виготовляти тільки з металевого профілю, підійде гіпсокартону, що використовується. Дюбелі також мають бути металеві, а не пластикові.
Зручно працювати із оцинкованим профілем для ГКЛ. У проміжки між профілями добре ляже утеплювач.
Найдешевший і при цьому акуратний матеріал для зашивки – оцинкований, покритий полімером метал. Плоский чи профільований. При великому розмірі листів краще профільований профіль - він жорсткіший.
Металева обшивка димоходу: дешево, сердито та акуратно. Кріплять метал шурупами із шестигранною головкою та гумовою прокладкою.
Зашивку можна виконати навіть сайдингом. Щоправда, тільки вентиляційних труб, оскільки він горючий.
Трубу на покрівлі з гнучкої черепиці доречно цим же матеріалом і облицьувати. Виконується каркас, облицьовується ОСП або ЦСП, до нього клеїться черепиця. Також – не для димарів через горючість.

Облицювання та ковпаки на трубах

Для обробки використовується такий спосіб, як облицювання труб. При цьому використовують натуральний або штучний камінь, але в наших умовах цей спосіб не дуже практичний. Справа в тому, що з неякісної цегли облицювання може зірватися (разом з верхнім шаром кераміки), зіпсувавши покрівлю. А хороша цегла виглядає красиво, закривати її нема чого. Тяжке облицювання варто, крім клейового складу, зафіксувати металовиробами: закріпити металевими дужками по краях або дюбель-цвяхами прямо через кам'яні плити.

Для захисту від атмосферних опадів та птахів на оголовках труб розміщують захисні ковпаки. Ковпак погіршує тягу, тому його розмір не повинен бути занадто великий, а відстань від верху труби до низу ковпака не слід робити менше 15 см.

Форма і матеріал ковпака - справа смаку та наповненості гаманця. Можна використовувати накривку із звичайного оцинкованого металу або спорудити складну архітектурно-художню композицію з міді чи каменю з унікальним флюгером нагорі.

Для захисту комунікацій від проникнення птахів варто розмістити в отворах захисну сітку чи ґрати. Грати створять перешкоду птахам.

Оздоблення димоходів

Оздоблення димоходу на даху має проводитися з повним дотриманням протипожежних норм. Гази, що виходять з димоходів, мають підвищену температуру - це пічні та камінні труби, а також димовідводи котлів, що працюють на твердому або рідкому паливі. Сучасні газові котли, особливо конденсаційні, мають настільки охолоджені гази, що відходять, що їх можна вважати безпечними з пожежної точки зору. Однак для всіх типів димарів обов'язкова наявність достатньої тяги.

Головна вимога до обробки димоходів – застосування лише негорючих матеріалів.

Якщо димар розташований «в обоймі» з вентканалами, його необхідно вивести вище загального ковпака.

Димоходи з нержавіючої сталі з внутрішньою термоізоляцією, що широко застосовуються сьогодні, можна виводити на покрівлю без цегляної кладки, використовуючи металевий фартух.

Способи захисту та обробки труб на даху досить різноманітні та залежать багато в чому від смаків та можливостей господаря будинку. Для труб важливі герметичність з'єднань та наявність гарної тяги. Повторимо, що протипожежні норми при влаштуванні димарів необхідно дотримуватися неухильно.

goodkrovlya.com

Матеріали, що ідеально підходять для оформлення

На зовнішню частину димаря впливають:

погодні умови, а саме вітер та його пориви, опади у будь-якому прояві, сонячне випромінювання;
різкий перепад температурних показників;
висока робоча температура, з якою димохід зіштовхується за своєї функціональності.

Димохід піддається різким коливанням температури. Також його робоча температура та температурні показники навколишнього середовища суттєво відрізняються, що призводить до утворення конденсату. Саме для уникнення цих руйнівних наслідків необхідно передбачити утеплення зовнішньої частини димоходу за допомогою сучасних облицювальних матеріалів.

При виборі матеріалу для виконання облицювальних робіт зовнішньої ділянки димоходу фахівці рекомендують враховувати:

стійкість матеріалу до несприятливих чинників довкілля;
тривалість експлуатаційного періоду;
зовнішній вигляд матеріалу та його колірне оформлення.

Матеріал для утеплення зовнішньої ділянки димоходу має гармонійно доповнювати дах. Також рекомендується виконувати такі роботи до монтажу покрівлі. Це дозволить уникнути механічних пошкоджень та забруднення.
При виконанні дизайнерських робіт та робіт з утеплення найчастіше використовується клінкерна цегла, керамічна плитка, декоративна суміш для штукатурки, цементноволокнисті плити, профільований лист.

Властивості клінкерної цегли для оздоблення

Найпрактичнішим і найпростішим варіантом зовнішнього оформлення є використання клінкерної цегли або керамічної плитки. Вони і через багато років не втрачають своїх декоративних властивостей. Крім того, таке оформлення:

підходить під будь-який вид покрівельного матеріалу;
дозволяє створити естетичний зовнішній вигляд;
стійке до несприятливих факторів навколишнього середовища та різких перепадів температур;
дуже міцне та витривале.

Клінкерна цегла може використовуватися для невисоких димарів на дачі. Для високих труб чудовим варіантом утеплення є клінкерна плитка. Цей матеріал такий же, як і цегла. Він просто укладається та створює вишукане оформлення димаря.

Штукатурка – універсальний матеріал для оформлення

Оштукатурювання димоходу також часто використовується як професійними будівельниками, так і звичайними дачниками. Сучасні штукатурні суміші такі популярні завдяки своїм високим технологічним характеристикам:

Універсальність. Штукатурка ідеально підходить до будь-яких покрівельних матеріалів;
створення димаря будь-якого кольору. Відштукатурений елемент можна пофарбувати будь-яким відтінком;
легко наноситься. Працювати із сумішшю може кожен без використання спеціального інструменту та обладнання;
доступною ціною. Штукатурка є прийнятним за ціною матеріалом.

Штукатурні роботи димоходу виконуються так само, як і оштукатурювання фасаду будівлі. Сьогодні можна придбати різні варіанти штукатурки: мінеральну, силікатну або силіконову, акрилову, вапняно-цементну.
Для продовження експлуатаційного періоду штукатурку фарбують спеціальною фарбою.

Використання цементно-волокнистих плит та сланцю

Цементноволокнисті плити випускаються невеликим розміром. Матеріал стійкий до впливу сонячних променів, перепадів температур, вологості, має невелику вагу. Крім того, сучасний виріб стійкий до вогню та дуже високих температур, є екологічно чистим та повністю безпечним матеріалом для людей та навколишнього середовища.
Придбати цементно-волокнисті плити можна різних структур, з гладкою поверхнею, різних кольорів.
У тому випадку, коли облицювання покрівлі виконане спеціальним сланцем, оформити зовнішню частину димаря необхідно таким же матеріалом. Сланцеві вироби можна придбати у вигляді дуг, луски та прямокутника. Натуральний матеріал продається у відтінках, у яких його створила природа.

Профнастил, як облицювання димаря

Профнастил є ще одним варіантом обробки. Він використовується в тому випадку, коли покрівля виготовлена з профільованого листа. Димар, оформлений за допомогою профнастилу, має чудовий зовнішній вигляд, підкреслює шляхетність. Цей матеріал має багато переваг. Він довговічний, міцний та стійкий до перепадів температур. Саме тому він використовується і для облицювання покрівлі та димаря.

Готові елементи оформлення

Готові конструкції для створення естетичного вигляду та утеплення, які можна придбати у будівельному магазині, відрізняються простим монтажем та сучасним зовнішнім виглядом. Це комплексна конструкція, що має сталевий димохідний канал та вишукане зовнішнє оздоблення. Також можна придбати готову конструкцію з таким оздобленням, яке гармонійно підійде під покрівлю. Такий модульний виріб – це готовий димар, який безпосередньо монтується у покрівельний пиріг.

Монтаж гідроізоляційних матеріалів

Між покрівельним матеріалом та димарем згідно з нормативними вимогами залишається простір, який необхідно ізолювати. Як правило, багато дачників у таких місцях монтують дерев'яний короб, внутрішній простір якого заповнюються негорючим матеріалом. Таким заповнювачем є кам'яна чи скляна вата.
Герметизаційні роботи включають монтаж коміра, який встановлюється навколо димаря. Це своєрідне оздоблення димоходу на даху, як елемента опалювальної системи, яка виконується за допомогою металевих смуг, ширина яких становить до 40 см. При установці коміра в обов'язковому порядку варто визначити кут нахилу ската, розміри труби та які матеріали будуть використані. З'єднуються елементи коміра різними способами. Це і фіксація за допомогою паяльника, зварювання чи кріпильних елементів.
Головне, щоб конструкція вийшла міцною та герметичною. При великому куті ската фахівці рекомендують встановити додатковий бампер, який стане надійним захисником під час сильних опадів.
Ще одним варіантом герметизації покрівлі є встановлення фартуха. Його монтують із гнучких матеріалів, як правило, із свинцевої чи алюмінієвої стрічки. Така конструкція встановлюється по периметру димаря в два шари, при цьому її нижній край заводиться по покрівлі, а верхній фіксується на поверхні. Монтаж фартуха проводиться із застосуванням гідроізоляційної плівки, яка кріпиться за допомогою спеціальних профільних планок. Усі стики та кріплення обробляються спеціальним герметиком або силіконовим клеєм для таких видів робіт.
До утеплення димаря на даху варто підходити з повною відповідальністю. Адже ці роботи не лише знизять тепловтрати, а й суттєво продовжать експлуатаційний період димаря. Міцний та надійний захист елемента системи опалення дозволить захистити його від шкідливого впливу навколишнього середовища.

idachi.ru

Короб для димоходу на даху

Насамперед, треба подбати про прохідний отвор. З метою герметизації та захисту матеріалів даху від контакту з гарячою трубою робиться короб. Це конструкція з кераміки, азбесту або металу, яка не дає торкатися труби та покрівлі. Іноді як короб роблять власну кроквяну систему для димоходу. У такому разі короб буде дерев'яним. Схема конструкції малюнку:

Для встановлення короба з негорючого матеріалу необхідно підготувати отвір для виведення труби. Сам короб купується чи виготовляється самостійно. Розмір короба залежить від діаметра труби – між стінками короба та труби мінімальна відстань повинна становити 15 см. Далі слідуємо алгоритму:

В отвір вставляється короб таким чином, щоб його верхній край був вирівняний за рівнем даху
Через короб зверху вставляють або викладають трубу
Зсередини короб проклеюється гідроізоляційною плівкою по стінах таким чином, щоб отвір був закритий, а краї можна було приклеїти до труби.
Краї ізоляції герметично приклеюються до труби. Використовуйте вогнестійкий герметик та армовану стрічку
Всередину укладається ізоляційний матеріал – керамзит, кам'яна вата тощо. Це створить термоізоляцію. Щільно не набивайте, має зберегтися циркуляція повітря

Далі слідує зовнішня обробка димоходу.

Герметизація димоходу на даху

Установка димоходу на даху в ідеальному варіанті має відбуватися до того, як укладена покрівля. У цьому випадку ви зможете все зробити правильно. Якщо ж у вас дах вже готовий і покритий покрівлею, вам доведеться відкручувати деякі листи поблизу труби.

Найкраще місце для виведення труби – 50-70 см від ковзана, між кроквами. У цьому випадку решетування не торкнеться.

Іноді виводять трубу через коник, але тоді порушується цілісність несучої балки ковзана, що послаблює конструкцію даху. Тому намагайтеся вивести трубу трохи збоку.

Для герметизації прямокутного цегляного димаря використовуються такі елементи:

pechnoeremeslo.ru

До чого може призвести неякісна установка

Найчастіше, до переліку робіт майстра-пічника або монтажника газового або електричного обігрівача не включені роботи з облаштування димоходу. Мається на увазі, що прохід димовідвідної труби крізь дах закладають на етапі будівництва, або домовласник змонтує димохід самотужки. Простота такої роботи, що здається, провокує господарів відмовлятися від використання професійних майстрів-покрівельників. Вони не замислюються, яких серйозних негативних наслідків може призвести неякісний висновок димоходу на покрівлю. Часто виникаючі проблеми:

Над дахом піднімають не тільки димарі від печей, камінів та інших твердопаливних пристроїв. Туди виводять вихлопні труби від газових обігрівачів, а також труби вентиляції. При їх монтажі застосовують такі самі методи, як і для пічних труб.

Висота підйому труби та місце її проходу в покрівлі

Димар на даху може бути розміщений правильно, тільки якщо правильно вибрано місце виведення труби через покрівлю. Цей фактор може вплинути на правильне функціонування системи опалення. Для запобігання помилкам під час монтажу необхідно керуватися існуючими вимогами протипожежної безпеки, а також будівельними правилами та нормативами. Основні моменти облаштування:

Основна проблема облаштування труби крізь дах полягає в тому, що при проходженні диму або продуктів горіння температура конструкції підвищується, і це може призвести до займання матеріалів, з яких виготовлені елементи покрівлі або кроквяної системи.

Гнучкий прохід для круглого димаря

Зазвичай, у приватному житловому будівництві доводиться стикатися з облаштуванням димовідвідних та вентиляційних труб круглого перерізу. Як можна встановити димар через елементи даху, щоб ще й забезпечити герметизацію місця проходу? Для цього застосовують спеціальну конструкцію – еластичний прохідний елемент покрівлі. Цей виріб виконаний із особливого міцного силікону або гуми. За формою нагадує вирву з широкими полями круглої або квадратної форми. Ці поля називають фартухом. Еластичний прохідний елемент завдяки гнучкості матеріалу може приймати будь-яку конфігурацію. Це дозволяє застосовувати його на дахах з будь-яким кутом схилу та будь-якими фінальними покриттями. Матеріал, з якого він виготовлений, повинен витримувати максимально низькі та високі температури, а також мати стійкість до дії довкілля. Випускаються еластичні проходки різних кольорів та конфігурацій.

Вибираючи, яку прохідку придбати, потрібно орієнтуватися на діаметр димовідводу та колір фінішного покриття покрівлі. Випускаються універсальні вироби, схожі на ступінчасту піраміду, вони підійдуть будь-якому діаметру труби. Розмір підганяється за допомогою ножиць, якими підрізають прохід до необхідного рівня.

Установка еластичного фартуха на покрівлю здійснюється досить легко. Для цього необхідно прикласти його до димаря, зверху притиснути металевим колом, в якому передбачені отвори під саморізи, нанести на місце зіткнення з покрівлею вогнестійкий герметик і прикрутити за допомогою викрутки або шуруповерта.

Для покрівлі з екстремально крутими кутами необхідно застосовувати спеціальний різновид проходок з фіксованим кутом монтажу притискного фланця.

Жорсткий металевий прохідний патрубок

Для облаштування димоходів можна застосовувати інший вид прохідних виробів для труб круглої конфігурації – прохідний патрубок, виготовлений із металу. Його використовують у тих випадках, коли необхідно облаштувати прохід труби димоходу крізь покрівлю без рельєфу. Такі готові вироби з оцинкованої або фарбованої сталі виготовляються під фіксований кут схилу даху.

Для придбання необхідно виміряти цей кут біля вашої покрівлі. Здійснення монтажу такого виробу виконується у такому порядку:

У деяких випадках рекомендується використовувати інший спосіб. Суть його в тому, що необхідно зробити виведення в прохідному коробі димохідної труби, обкласти її спеціальним ізолюючим матеріалом, наприклад базальтовою ватою, а після цього вся конструкція закладається в покрівлю.

Облаштування прямокутних димовідводів

Димар труба печі або каміна, як правило, виконана з цегли і має квадратну або прямокутну форму. В цьому випадку для облаштування покрівлі необхідно застосовувати інший спосіб.

Коли кладка димаря підходить до покрівлі, в ній потрібно вирізати отвір розрахункового розміру з допуском близько 6 см. За допомогою нього буде виведена труба над дахом. Незважаючи на те, що жароміцна цегла відмінно стримує тепло всередині димаря, зовні цю трубу потрібно обкласти листами з азбесту. Цей захід захистить крокви від впливу високих температур.

На частину цегляної труби, що виступає, металевим профілем кріплять гідроізоляцію на алюмінієвій підкладці, а її нижній край закріплюють до покрівлі за допомогою герметика. Далі, негарну гідроізоляцію димоходу на даху закривають спеціальним декоративним фартухом. Він є чотири деталі і монтується на покрівлю, роблячи перехід естетичним і захищеним від впливів.

Грамотно облаштований вивід труб не зіпсує зовнішнього вигляду покрівлі, не допустить проникнення вологи та є повністю безпечним за протипожежними вимогами. Оздоблення димоходу на даху здійснюється в залежності від дизайну покрівлі та бажання домовласника.

Встановлювати димар - робота досить відповідальна та складна. Необхідно заздалегідь продумати всі етапи монтажу та отримати консультацію у спеціаліста.

proroofer.ru

Оздоблення димоходу: вибір матеріалів

До негативних факторів, що впливають на димар, входять:

атмосферні впливи (вітер, опади, ультрафіолетове випромінювання);
перепад температур довкілля;
високі температурні робочі навантаження.

Для обшивки виступаючої частини труби використовуються різні матеріали. При виборі слід враховувати:

стійкість до зовнішніх факторів; зносостійкість;
зовнішній вигляд та кольорову гаму (відповідність покрівельному покриттю або оздобленню стін будівлі).

Оздоблення димоходу на даху найчастіше виконується з використанням:

клінкерної цеглини або плитка;
штукатурки;
цементно-волокнистих плит;
покрівельного матеріалу (профнастил, сланець).

Характеристики оздоблювальних матеріалів

Оздоблення димоходу на даху за допомогою штукатурки характеризується:

доступною вартістю;
простим монтажем;
універсальністю (підходить до будь-яких покрівельних покриттів);
можливістю реалізовувати будь-які колірні рішення (штукатурка може бути пофарбована силіконовою фарбою).

Гідроізоляція димової труби на даху

кут нахилу схилу;
розміри димаря;
тип обробки димоходу.

Захисний еластичний фартух для димової труби можна виконати:

з гнучкої металевої стрічки (свинцевої чи алюмінієвої);
із оцинкованого металу з полімерним покриттям.

Готові рішення

Закладення димоходу на даху - досить складне завдання, від якості вирішення якого залежить надійність тепло-і гідроізоляції покрівлі. Виконати вузол проходу можна самостійно, використовуючи різні матеріали та спеціальні планки або змонтувати готову конструкцію, до складу якої входить широкий захисний фартух.

11956 0 0

Самостійне оздоблення димоходу на даху в 3 варіантах

Навіщо обробляти трубу

Причин, з яких необхідно обробляти пічні труби на даху, як мінімум 3:

Високі температури, з одного боку, та холодне повітря з іншого – призводять до того, що на внутрішній поверхні труби осідає конденсат. Але це не проста вода, конденсат є агресивним кислотним коктейлем, який поступово роз'їдає трубу. Зовнішнє утеплення зміщує точку роси всередину утеплювача та виключає появу конденсату;

222222Якщо для спорудження димаря була використана повнотіла клінкерна цегла або труба з нержавіючої сталі, то цим матеріалам погодні неприємності не страшні. Коли звичайна цегла без зовнішнього захисту через кілька років почне сипатися, сталь іржавітиме, а бетон тріскатиметься;
Крім міцності димаря існує ще такий важливий момент, як захист від дощу самого даху. Якщо герметизація сектора з'єднання труби з покрівлею була виконана погано, то вже через рік утеплювач прийде в непридатність, а дерев'яна кроквяна система почне псуватися.

Нормативи та можливі варіанти обробки

Норми та правила

Температура займання теплоізоляції та оздоблювальних матеріалів труби повинна бути на 20 ºС вищою, ніж максимальна температура димаря зовні, але в ідеалі димар бажано облицьовувати негорючими матеріалами;
Обшивка труби металом допускається, але метал повинен мати антикорозійне покриття;
Цегляна труба повинна мати стіни завтовшки від 120 мм;
Бетонні димарі в приватних будинках монтуються рідко, але якщо ви вирішите ставити таку трубу, то бетон повинен бути армованим, жароміцним та мати товщину стінок від 60 мм;
Мінімальний зазор між димарем і дерев'яними покрівельними решетуваннями становить від 130 мм;
Для керамічних димарів, не захищених теплоізоляцією, зазор між трубою та дерев'яними конструкціями покрівлі становить від 250 мм;

Чим можна обробити димохідну трубу

Ілюстрації	Рекомендації
	Клінкерна плитка. Вище згадана клінкерна цегла штука гарна, але дорога. Тому багато хто викладає трубу зі звичайної цегли, а зверху облицьовує її клінкерною плиткою. Матеріал здатний витримати будь-які капризи погоди, плюс такою плиткою можна облицьовувати не тільки димарі, а й самі печі всередині будинку.
	Штукатурка. Варіант не такий міцний, як клінкерна плитка, але якщо на поверхні труби закріпити сітку зі склопластику або оцинкованого металу, то триматися штукатурка буде добре. Але майте на увазі, своїми руками якісно оштукатурити поверхню, стоячи на схилі даху, здатний далеко не кожен.
	Сайдинг. Для облицювання димоходу можна використовувати будь-який вид сайдингу, крім пластикового. Як металевий, так і цементний сайдинг однаково добре підходять для облицювання димоходів. Більш того, цей матеріал монтується на решетування, а значить, є можливість закласти під нього утеплювач.
	Профнастил. Оздоблення димоходів профнастилом зараз одна з найпоширеніших. Особливо добре цей варіант гармоніює з металочерепицею. Але якщо підібрати колір, то сталеві димарі на покрівлях із шиферу, ондуліну або керамічної черепиці також впишуться у загальний дизайн.
	Битумна черепиця. Так як матеріал виготовляється з додаванням бітуму, обробляти їм справжню пічну трубу категорично заборонено. В даному випадку може йтися тільки про монтаж навколо труби декоративного кокона з вогнестійкої фанери, на який і набивається бітумна черепиця. Але цей варіант підходить тільки для сендвіч-труб обладнаних оголовком з іскрогасником.

Три варіанти самостійного облаштування димаря зовні

Варіант №1: облаштовуємо цегляну трубу

Варіант №2: монтаж каркасу

Варіант №3: готові рішення

Вибираєте потрібний діаметр труби і вирізаєте в м'якому полімерному конусі отвір;
Натягуєте конус на трубу, примикання має бути щільним;
Обтискаєте нижнє кільце з м'якого металу формою покрівлі;
Густо змащує периметр під кільцем герметикам;
Прикручує кільце до покрівельного матеріалу шурупами з пресшайбами.

Висновок

Докладно розповісти про всі способи обробки пічних труб в одній публікації досить проблематично, тому я спробував підібрати вам 3 найбільш доступні для домашнього майстра варіанти. Якщо після прочитання статті та перегляду відео в цій статті залишилися питання, пишіть у коментарі, намагатимусь допомогти.

Виконати обробку димоходу – це навіть не стільки прагнення до гарного зовнішнього вигляду вашого даху, скільки необхідність провести повноцінний захист усієї споруди від не надто дружнього впливу навколишнього середовища. Вітер, опади, птахи можуть стати причиною порушення нормальної роботи печі.

Але, з іншого боку, дах і димар над нею – своєрідна вистава вашого будинку усьому світу. Звідси і прагнення при оздобленні димаря до дизайну. Ось яка виходить гармонія «повинен» та «хочу».

Гармонія функціональності та дизайну

Оздоблення димоходу можна розділити на три незалежні етапи:

оздоблення всередині - до виходу на горище;
оздоблення всередині – в межах ходу до виходу на дах, та,
оздоблення зовні – вже на даху.

Найвідповідальніший етап – останній.

Саме тут ми говоримо про вплив зовнішніх факторів на обробку, а це:

постійний вплив довкілля;
велика температура всередині димаря;
суттєвий перепад температур та за досить короткі проміжки часу.

Етапи роботи нагорі

Проводячи обробку нагорі, всю роботу акцентуємо на трьох взаємопов'язаних елементах димоходу:

основа – область безпосередньо стику труби з площиною даху; тут головна мета – забезпечити повну герметичність стику та неприпустимість проникнення всередину вологи та сміття;
саме тіло труби нагору - тут основний акцент робимо на теплозбереження, надійність, і гарний зовнішній вигляд;
вихід даху – пам'ятаючи про те, що «кінець – справі вінець», не забуваємо і про естетичний бік питання, але все-таки головне тут – захистити отвір димоходу від попадання дощової води та сміття ззовні і при цьому не нашкодити тязі.

Матеріали

Якщо говорити про матеріали, то маємо на увазі один дуже суттєвий момент, який дозволяє всю роботу перетворити просто на легку екскурсію на дах, але за однієї умови:

ви уважно розрахували параметри своєї печі та труби нагору заздалегідь;
ви досліджували ринок будівельних матеріалів саме у секторі обробки димоходів;

і виявили, що, виявляється, вже є прекрасні готові конструкції – металеві (фото «В», «D» та «Е»), полімерні (фото «А»), які вирішують проблему в комплексі та забезпечують формування та захист усіх трьох конструктивних елемента димаря зовні;
тим вам залишається, пам'ятаючи про майбутнє, просто розрахувати розміри свого димаря відповідно до розмірів пропонованих конструкцій;
і це буде найкращий і ідеальний варіант облицювання димоходу, а, дивлячись на приклади, скажімо пряміше та визначніше – казковий варіант виконання цієї відповідальної роботи;

до готової конструкції додається інструкція по встановленню і все кріплення, що дозволяє приділити основну увагу вже покриттю даху, а не димарю;
проблема тільки полягає в одному - правильному розрахунку розмірів.

Якщо ж ваша доля – оздоблення кожної з трьох складових окремо, то у вашому розпорядженні:

традиційна штукатурка, але з характеристикою стійкості до підвищених температур, і, що дуже важливо, її постійних та різких кидків;

камінь– матеріал, що дуже часто використовується;
цегла– а цей уже давно «оселився» на димарях;
кераміка, що славиться своєю стійкістю до будь-якого впливу ззовні.

Норми та правила

Всю роботу по роботі з димарем регламентують «Будівельні Норми та Правила» (СНіП).

Зазначаємо основні положення цих правил під номером 41-01-2003 («Опалення, вентиляція та кондиціювання»), які відносяться до обробки димоходів:

всі гарячі поверхні потрібно ізолювати, при цьому температура займання ізоляції, що застосовується, повинна бути не менше ніж на 20 градусів вище передбачуваної температури точки контакту з поверхнею;
всі використовувані матеріали повинні мати антикорозійні властивості;
якщо труба сформована з цегли, її товщина має бути 120 мм і більше;

якщо для виготовлення труби використовувався бетон, то тут товщина має бути від 60 мм;
норми допускають застосування заводської готовності з азбестоцементу або нержавіючої сталі, правда, якщо піч не топитиметься вугіллям;
захист виходів труб обов'язковий, у вигляді всіляких парасольок і дефлекторів, але неприпустимо, щоб цей захист хоч якнайменше перешкоджав виходу диму з труби і таким чином зменшення її тяги;
проміжок між корпусом труби та горючими елементами покрівлі повинен бути не менше 130 мм;

якщо труба керамічна і не використовує ізоляцію, то така відстань вже збільшується до 250 мм;
ізоляцію простору між трубами та негорючими матеріалами покрівлі все одно потрібно проводити негорючими матеріалами.

Хід робіт

Для початку наведемо загальну схему майбутніх робіт.

Схема

Вся робота полягатиме в оформленні чотирьох елементів:

A– димова труба, як «винуватця» всіх праць;
B - гнучка стрічка, накладена на черепицю і повторює її профіль;

C – металевий профіль;
D-еластична стрічка, прихована під черепицею.

Корисна порада!
Треба розуміти, що способів облицювання стику димоходу та даху – величезна кількість.
Всі вони мають одну мету – надійна герметизація стику.
А ось шляхи досягнення цієї мети можуть суттєво відрізнятися. Тому радимо, перш ніж приступати до роботи, дуже уважно «програти» весь алгоритм роботи.

Діємо

Робота полягатиме у послідовному виконанні наступних кроків:

спочатку всю трубу дуже акуратно і по всьому периметру обкладаємо руберойдом;
потім по всьому периметру труби для фіксації ізолятора завершуємо монтаж обрешітки, як продовження обрешітки всієї покрівлі, на неї потім ляже черепиця;
на решетування укладаємо черепицю - обробка димоходу піде зверху;

далі, заміряємо весь облицювальний матеріал та готуємо його для встановлення;
слідом, починаючи з нижнього, фіксуємо його на поверхні труби;
як завершальний акорд всі стики ретельно обробляємо герметиком.

Недоліки на прикладах

А тепер трохи хорошого критичного погляду на існуючі варіанти.

Іншими словами, вчимося дивитися, аналізувати та робити висновки:

фото «С» — тут, здається, розмір площині облицювання, що йде на дах, занадто малий, що неминуче призведе до попадання вологи всередину; (Див. також статтю .)

фото «B» - тут все можна було б зробити, в принципі, акуратніше і не тягнути метал облицювання димаря нагору;
фото «А» - тут також дуже мала поверхня стику, але найголовніше - неприпустимо закритий вихід труби, можливі проблеми з тягою.

Корисна порада!
Якщо ваш димар виконаний у вигляді круглої труби, то радимо звернути увагу на так звані кожухи майстер-флеш.
Робота з ними чудово ілюструється малюнком, що додається: готуємо до роботи, вставляємо трубу, вирівнюємо, фіксуємо на площині даху герметиком і додатково не забуваємо про шурупи.
Часто цей інноваційний підхід може виявитися просто порятунком.

Облицювання в приміщенні

Коли говоримо про облицювання димаря внизу, то узгодимо її із загальним облицюванням печі – той же матеріал і ті ж вимоги:

цегла, камінь, штукатурка;

гранична стійкість до високих температур;
але принагідно і високі дизайнерські якості.

Висновки

Якщо ви вибрали варіант облаштування кожної складової димоходу окремо, то займіться спочатку ізоляцією труби, потім перейдіть до стику з дахом, потім закрийте вихід, і наостанок упорядкуйте оформлення самої труби. Цю послідовність вам нагадає ще раз і додаткове відео у цій статті.

Невід'ємною частиною сучасних будинків є труба на даху. На дахи житлових будинків виходять щонайменше три різновиди таких конструкцій: димові (опалювальне обладнання, печі, каміни), вентиляційні (природна вентиляція приміщень – кухня, санвузли, підвальні приміщення тощо) та вентиляція сантехнічних стояків. При обробці труб на даху обов'язкова герметизація стику покриття покрівлі та вертикальної поверхні, захист каналу та матеріалу конструкції від атмосферних опадів та, якщо це необхідно, утеплення димоходу. Естетичне оформлення даних виходів також є важливим. Як зробити трубу на даху, як її правильно обшити та захистити – ось перші питання, які ставлять собі люди, які зібралися зайнятися облаштуванням даху свого будинку.

Як встановити трубу на даху якнайкраще? Оптимальним місцем для такої конструкції на даху є коник як найвища точка. Тут буде і максимальна тяга, і набагато простіше і надійніше можна облаштувати гідроізоляцію. Чим далі від коника знаходиться димар, тим вище він має бути. Форму труби даху варто розглядати з боку аеродинамічних якостей. Встановлені на оголовок конструкції ковпаки трохи знижують її тягу. Так що розташовані на даху не поодинокі димарі намагаються піднімати вище загального ковпака. Також варто розуміти, що будь-які частини обшивки труби, що виступають, будуть заважати нормальному процесу вентиляції. Найкращим вважається звуження конструкції догори, при цьому ковпак має бути не надто низьким та великим.

Для забезпечення гарної тяги оголовок труби не варто виконувати з великим розширенням. У разі необхідності вивести одиночний вентиляційний вихід над покрівлею найбільш раціонально не виводитиме цегляну кладку на дах, а використовувати стандартний вентиляційний пластик або металевий вихід, що входить в комплектацію більшості сучасних видів покрівель.

Важливо! Звичайні вентиляційні виходи, представлені сьогодні на ринку, досить надійні, мають гарну герметичність та привабливий зовнішній вигляд. Вони забезпечують конструкції захист від опадів та можуть регулюватися по висоті. Для одиночних каналів більшості типів покрівель ці вироби відмінно підходять.

Герметизація цегляних труб на даху

При облаштуванні покрівлі обхід труби на даху необхідно виконувати дуже уважно. Вихід вертикальної труби на дах має бути герметичний. З урахуванням нових технологій гідроізоляції, цегляну трубу будинку можна викладати без уступів абсолютно прямо. Незалежно від типу покрівлі, всі плівки під нею або матеріали для гідроізоляції до монтажу покрівлі потрібно завести на цегляну кладку. Бітумні матеріали на димарі не загортають, тут потрібно використовувати еластичні негорючі стрічки.

Навколо труби облаштовується захисний фартух. Виготовити його можна з оцинкованого металу з покриттям із полімерного складу. Якщо потрібно, під фартухом прокладається гнучка герметизуюча стрічка. Дані стрічки можна придбати разом з покриттям покрівлі або окремо, їх палітра кольору досить широка. Виготовляються вони на основі фольги з алюмінію, що має самоклеючий шар полімерно-бітумних матеріалів. Оптимальним матеріалом для фартуха димаря буде поєднання металу та герметичної гнучкої стрічки. У бічних і нижній частинах конструкції фартух слід розташовувати над покриттям покрівлі, зверху його потрібно заводити під покриття. Незалежно від способу кріплення, повинна здійснюватися герметизація примикання фартуха до кладки. Для цього добре підходить прозорий герметик силіконовий.

Матеріали та способи зашивки труб

Як обійти трубу на даху, чим краще виконати її обрамлення та як надійно кріпити матеріали в даному випадку – дуже серйозне питання. Зашивку конструкції здійснюють у таких випадках:

При великій висоті труби немає нормальної тяги. У цій ситуації під зашивку необхідно розмістити шар утеплювача, зазвичай для димоходів застосовують базальтову вату через її вогнестійкість.
Кладка виконана з цегли низької якості та є побоювання, що матеріал зруйнується під дією погодних умов.
За відсутності можливості виведення цегляної труби виводять лише легкі пластикові повітроводи. Споруджується міцний каркас, через нього пропускаються комунікації, а зовні все попередньо обшивається утеплювачем.
Естетичні міркування.

Для зашивки подібних конструкцій використовують різні матеріали та методи, які варто розглянути докладніше:

Найдешевший і досить акуратний матеріал для зашивки сьогодні виступає оцинкований метал з покриттям з полімеру.
Використовувати оцинкований профіль для ГКЛ дуже зручно, в проміжки між профілями відмінно укладається утеплювач.
Під будь-який тип зашивки потрібно робити каркас для закріплення матеріалу та встановлення утеплювача. Зібрати такий каркас можна з дерев'яного бруса, попередньо обробленого антисептиком, або металу. Каркас для димоходів виготовляється лише з металевого профілю, дюбелі теж мають бути з металу.
Обшивка з металу для димоходу – досить дешевий та акуратний варіант.
Іноді труби зашивають сайдингом, але це підходить лише вентиляції.
На покрівлі з гнучкої черепиці трубу доречно облицьувати тим самим матеріалом. Дане рішення також не підходить для димарів у зв'язку із горючістю виробу.

Важливо! Виконане за всіма нормами примикання до труби металочерепиці дуже важливе. Обхід труби металочерепицею повинен вирішувати дві основні завдання: не допускати попадання води в житло і правильно виводити воду, що стікає по даху.

Облицювання та ковпаки на трубах

Для облицювання труб часто використовують штучний або натуральний камінь. Але це далеко не завжди практично, тому що таке облицювання легко може зірватися з неякісної цегли, а цегла гарної якості і так виглядає цілком прийнятно. Крім клейового складу фіксують посилене важке облицювання за допомогою металовиробів - закріплюють металевими скобами з країв або дюбелями безпосередньо через кам'яні плити.

Функцію захисту від опадів та тварин на оголовках труб виконують спеціальні ковпаки. Дана конструкція погіршує тягу, так що габарити її повинні бути не надто великими, менше 15 см відстань від низу карниза до верху труби робити не слід. Матеріали і форма ковпаків бувають різні. Також захищають комунікації від птахів шляхом розміщення в отворах захисних ґрат або сітки.

Важливо! Якщо димар розташовується поруч із вентиляційними каналами, його потрібно виводити вище загального ковпака.

Оздоблювати димоходи на даху потрібно з дотриманням усіх відповідних норм. Гази, що виходять з димоходів, зазвичай мають підвищену температуру, якщо це камінні та пічні труби, димовідводи працюючих на рідкому або твердому паливі котлів. У деяких сучасних газових котлів, особливо це стосується конденсаційних, бувають настільки охолоджені гази, що вони можуть вважатися абсолютно безпечними з точки зору загорянь. Але для будь-яких типів димарів наявність достатньої тяги є обов'язковою. Найчастіше димоходи з нержавіючої сталі з термоізоляцією всередині можуть виводитися на покрівлю без цегляної кладки шляхом використання металевого фартуха.

Правильний вибір облицювального матеріалу для труби повинен враховувати покрівельне покриття – у покриттів із металочерепиці, як і у всіх інших матеріалів, є свої нюанси. Якщо до цього вам робити установку труб на даху, їх обведення чи зашивку не доводилося, то краще в цій ситуації скористатися послугами професіоналів для досягнення оптимального результату будівництва.